Дегенеративні зміни краніальної (або передньої) хрестоподібної зв’язки є найпоширенішою причиною кульгавості у собак великих порід і не тільки. Патологія може виникати у собак будь-якого віку, породи та статі. Передня хрестоподібна зв’язка (ПХЗ) – одна з двох зв’язок, які перетинаються в центрі коліна і з’єднують стегнову кістку з великогомілковою.
ПХЗ забезпечує стабільність колінного суглоба в передньо-задньому та внутрішньому напрямках, будучи при цьому одним з головних його внутрішньосуглобових стабілізаторів. Розтяг або розрив цієї зв’язки викликає нестабільність, яка супроводжується появою ненормальних зміщень в суглобі, травмуванням внутрішньосуглобових структур, в тому числі хряща. Коліно поступово руйнується. Дана патологія подібна до ушкодженої шарової опори в автомобілі, коли з’являється значний люфт, і опора не може утримувати колесо у належній позиції. 
Розриви ПХЗ виникають при кругових рухах коліна собаки при різного роду травмах (при ковзанні задньої кінцівки під час бігу або стрибка на слизькій поверхні, різкому повороті, боковому ударі в коліно під час гри з іншими собаками, зіткнення з автомобілем тощо). Проте, у переважної більшості тварин розрив відбувається при звичайних фізичних навантаженнях на зв’язку, яка зазнала дегенеративних процесів і втратила резистентність до навантажень. Тому, відновити повну функцію суглоба без відновлення зв’язки – неможливо.
Не останню роль у розвитку патології відіграють надмірна вага, ендокринні порушення, запальні процеси у самому суглобі.
ЯКІ КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ ПОШКОДЖЕННЯ ПЕРДНЬОЇ ХРЕСТОПОДІБНОЇ ЗВ’ЯЗКИ ?
Проблема часто починається, як легка періодична кульгавість, яка через певний період часу раптово прогресує, оскільки зв’язка частково або повністю розривається. Протягом кількох днів більшість собак починають зміщувати навантаження і вагу із травмованої ноги на здорову. Організм починає відкладати сполучну тканину навколо суглоба, намагаючись його стабілізувати, Однак, без швидкого втручання кульгавість не зникне, оскільки триваюча нестабільність і запалення викликають прогресуючий артрит і біль.
У пацієнтів із розривом ПХЗ, серед найчастіших симптомів, які власник тварини може помітити самостійно виділяють:
- кульгавість і сильний біль після отримання травми. При неповному розриві собака може на деякий час перестати кульгати, але через кілька днів проблема повертається.
- Чутне клацання в колінному суглобі під час згинання кінцівки
- Зменшення активності тварини, особливо важкість під час бігу
- Набряк колінного суглоба
При даній патології точний діагноз може поставити лише ветеринарний лікар, який має відповідний практичний досвід. Для діагностики розриву або надриву хрестоподібної зв’язки і проведення рентгеноскопії може знадобитися короткочасний наркоз. За наявності необхідного обладнання та достатнього бюджету власника тварини, у деяких випадках для верифікації діагнозу проводять магнітно-резонансну томографію або артроскопію, чи ультразвукову діагностику суглобу, якщо МРТ є неможливий в силу тих, чи інших обставин.
ЯК ЛІКУЮТЬ ПОШКОДЖЕННЯ ПЕРДНЬОЇ ХРЕСТОПОДІБНОЇ ЗВ’ЯЗКИ ?
Через анатомію і особливості кровопостачання, внутрішнє пошкодження зв’язок колінного суглоба самостійно може не зростатися. Повний або частковий розрив ПХЗ зазвичай вимагає хірургічного лікування для функціонального результату. Єдиним винятком є коти та маленькі собаки, які можуть відновити майже нормальну функцію за допомогою кількох місяців обмеження активності, протизапальних препаратів і контролю ваги. Однак, навіть ці пацієнти досягнуть кращого результату за допомогою хірургічної операції.
Сьогодні, стандартом у ветеринарії при хронічній нестабільності колінного суглоба, тобто розриві зв’язок колінного суглоба – є пластика (ПКС), заміна пошкодженої тканини синтетичним трансплантатом.
Пластика ПХЗ – хірургічна процедура і, відповідно, має потенційні загальнохірургічні ризики – інфекція, кровотеча. У медичній практиці, де пацієнт – людина, можна пояснити, які навантаження можна давати на прооперовану ногу і які вправи необхідно виконувати, щоб якомога швидше відновити її функціональність. Нажаль у ветеринарії – це не можливо. Собака буде навантажувати кінцівку настільки, наскільки їй це буде комфортно. Відповідно, роль власника собаки у пост операційному періоді є надзвичайно важливою. Успішна пластика ПХЗ у парі з правильною реабілітацією протягом 2-3-х місяців – дозволяє відновити стабільність та функцію колінного суглоба собаки.
Період реабілітації, включає:
- іммобілізацію;
- Перев’язки, зняття швів;
- Відновлення помірних навантажень на кінцівку;
Протягом цього періоду пацієнтам слід дозволяти займатися лише легкими видами діяльності, такими як повільні прогулянки на короткому повідку. Спочатку вони повинні тривати лише кілька хвилин на день. Згодом, після повторного огляду і відповідних інструкцій тривалість щоденних прогулянок і навантажень поступово збільшують.
ЯКИЙ ПРОГНОЗ ПРИ ТРАВМАХ ПЕРДНЬОЇ ХРЕСТОПОДІБНОЇ ЗВ’ЯЗКИ ?
Прогноз для повернення нормальної або майже нормальної функції після операції – від дуже хорошого до відмінного; 85-90% пацієнтів повертаються до нормального використання кінцівок після повного загоєння післяопераційної рани.
Важливо розуміти, що дегенеративні зміни, які вже розвинулися в суглобі, неможливо повернути назад, і певний ступінь артриту може розвиватись навіть за хірургічної стабілізації проте, це набагато менше, ніж без хірургічного втручання. Даний артрит успішно контролюють за допомогою контролю ваги собаки, спеціальних добавок для суглобів, нутрицевтиків і протизапальних препаратів, якщо це необхідно.
Хірурги нашої клініки багато років з успіхом проводять хірургічне лікування і застосовують методики набуті у США. Пластика передньої (GRC) і задньої хрестоподібної зв’язки (PRC) виконується за допомогою хірургічного втручання під загальним наркозом, так як сама операція є досить тривалою і технічно складною.
У ветеринарній клініці “Унівет на Персенківці” в будь-який час готові провести пластику передньої хрестоподібної зв’язки. Ціна послуги – доступна і значно нижча за аналогічну маніпуляцію у медицині. Вартість операції визначається індивідуально, залежить від багатьох чинників, включаючи розмір синтетичного трансплантанта.
Джерела:
www.fitzpatrickreferrals.co.uk/